Автор 
Новозбудована станція попередньої очистки води потужністю 120 тисяч кубометрів на добу, зведена завдяки залишку фінансування експериментальної урядової програми «Проектуй, будуй», уже працює в тестовому режимі. Сучасні технологічні об’єкти розташовані безпосередньо на території комунального підприємства «Миколаївводоканал», де згодом утворенню єдиний замкнений комплекс. Зараз інфраструктурою керує Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області, проте в перспективі комплекс планують офіційно передати на баланс міського водоканалу.
Про запуск масштабного об’єкта та нюанси очищення розповіла Наталія Жадан, яка очолює Регіональний офіс водних ресурсів Миколаївщини, під час виступу на «Радіодень».
Екологічні виклики та стабілізація хімічного складу
Забезпечення міста водою з Південного Бугу є абсолютно новим досвідом для місцевих фахівців. Раніше для потреб обласного центру використовували лише дніпровську та інгулецьку воду. Ситуація ускладнюється тим, що якість поверхневих вод суттєво коливається залежно від сезону. Літнє підвищення температури, цвітіння водойми та активне розмноження бактерій кардинально змінюють хімічний склад річки.
— Якість тієї води, яку Миколаїв мав до цього, і навіть, повторюся, колишньої дніпровської, була значно гіршою за ту, що зараз проходить увесь наш повний цикл очищення, — підкреслила керівниця офісу.
Для формування постійних регламентів фільтрації під кожну пору року експерти проводять глибокий поквартальний моніторинг бактеріології. Контроль здійснюють за спеціальною дорожньою картою. До процесу залучили лабораторію Міжнародної організації з міграції (МОМ), Держпродспоживслужбу, «Миколаївводоканал» та три інші профільні лабораторії. Наразі зафіксовано повне виконання запланованих робіт на об’єктах нової очисної станції. Спеціалісти щодоби аналізують річкову воду, коригуючи обсяги реагентів задля досягнення стандартів питної води.
Окремі лабораторні тести вже підтверджували ідеальну якість питної води. Фіксуються лише періодичні відхилення за показником окиснюваності, який становить 5,28–5,51 при встановленій нормі 5. Проте очищений потік поступово вимиває залишки солоної води з міської системи. Стабільний результат є ключовим завданням для інженерів.
Остаточний дозвіл на споживання води з-під крана буде надано лише після досягнення тривалих незмінних показників. Зараз фахівці радять городянам бути обережними. Централізовану воду можна застосовувати виключно як технічну. Для пиття і приготування їжі людям досі радять купувати бутильовану або використовувати глибоко очищену воду.
Про завершення важливого етапу робіт із відновлення стабільного водопостачання для південного міста раніше офіційно відзвітували в Кабінеті Міністрів.
Передісторія руйнування та зміна підрядників будівництва
Проблема триває понад три роки. Російські війська зруйнували магістральний водогін, через що майже півмільйонне населення Миколаєва залишилося без питної води. Довгий час місто вимушено використовувало резервне джерело з високим вмістом солей.
Ця агресивна суміш зруйнувала 1200 кілометрів підземних комунікацій. Керівник «Миколаївводоканалу» Борис Дуденко раніше зазначав, що повністю замінити пошкоджену мережу через такі масштабні руйнування неможливо. Пошук альтернативи тривав довго, і лише у 2024 році державна та місцева влада затвердили проєкт будівництва нового водогону з Нової Одеси за кошти державного бюджету.
Спершу Служба відновлення Миколаївщини найняла трьох підрядників для трьох окремих ділянок: «Укртрансміст», «Ростдорстрой» та «Автострада». Проте згодом систему управління реорганізували. Функції замовника передали Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, а генеральним підрядником визначили групу компаній «Автострада».
Коментарі