Автор 
Будь-яка атака на Херсонський обласний художній музей віднедавна матиме значно важчі юридичні наслідки для окупантів на міжнародному рівні. На споруді закладу з’явився всесвітньо відомий маркер захисту спадщини «Блакитний щит».
Як вказано у публікації на офіційній сторінці установи у Facebook, ця емблема підтверджує особливий статус об’єкта. Вона засвідчує, що будівля перебуває під безпосередньою охороною міжнародного права.
Спеціальне маркування допомагає помітити культурну установу з великої відстані. Головна мета — мінімізувати ризики випадкових ушкоджень під час бойових дій.
Будь-яке нівечення або знищення подібних пам’яток кваліфікується як воєнний злочин. За такі дії зловмисники неминуче нестимуть сувору відповідальність перед світовою спільнотою.
«Це маркування не створює фізичного, «куленепробивного» бар’єра. Проте емблема суттєво підвищує видимість музею та подвоює юридичні ризики й відповідальність для агресора. Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Проте цей знак потрібен світу. Кожен новий удар по будівлі, позначеній емблемою «Блакитний щит» — це кричущий злочин, за який доведеться відповідати на міжнародних трибуналах», — переконані у музеї.
Сам графічний знак у формі синього щита з білими трикутниками виник завдяки Гаазькій конвенції 1954 року. Цей міжнародний документ регулює безпеку культурних цінностей у зонах збройних протистоянь.
Даний символ присвоюють виключно об’єктам з особливим історичним, художнім чи науковим значенням. Це загальновизнаний інструмент для порятунку людського надбання від тотального знищення.
Паралельно в Україні триває масштабна робота над збереженням національної пам’яті. Нещодавно Верховна Рада ухвалила важливий закон про Український національний пантеон, за який віддали голоси 287 парламентарів.
Коментарі